top of page
Секрет професій ХХІ ст.
Як знайти своє місце у майбутньому
image.png
Як адаптуватись до таких швидких змін у світі професій? Інтерв'ю Тамари Сухенко для журналу "Колесо життя"

Важливо відстежувати сучасні тренди на вітчизняному та світовому ринку праці. Одним із цікавих трендів, до речі, є збільшення попиту на гуманітаріїв. Мільярдер Марк Кьюбан вважає, що саме вони зможуть формувати ідеї та осмислювати дані, зібрані алгоритмами. А, наприклад, в Ірландії викладання філософії запровадили до шкільних програм з 12 років. Про цей тренд свідчить також той факт, що лише 30% молодих людей, які будують свою кар'єру в Кремнієвій долині, мають інженерні дипломи, решта — гуманітарії.

​

Що можна очікувати від українського та світового ринків праці у майбутньому?

​

Комп'ютери та алгоритми вже зараз перебирають на себе частину функцій, які раніше виконувала людина. Виникає логічне питання: "Що людина робить таке, чого комп'ютер не зможе?". Насамперед – ми вміємо відчувати і мріяти. Алгоритми і роботи навряд чи впораються з людськими відносинами, тому особистості з розвиненим емоційним інтелектом будуть потрібні на всіх управлінських посадах, а також у сферах, які потребують емпатії, тобто чутливості до людей. Вона є важливою для всіх професій, пов'язаних з обслуговуванням. До речі, малий та середній бізнес у Європі створює близько 60% ВВП і більша його частина – це сфера обслуговування. В Україні цей потенціал поки що не розкритий. Там може створюватись ще багато робочих місць.

​

Як розкрити цей потенціал?

​

Багато молодих людей мають підприємницькі амбіції та енергію на дії вже у 16-18 років. На жаль, часто у нас в країні ця енергія знищується стереотипами соціуму та амбіціями батьків – «отримай вищу освіту, оволодів прагматичною професією, а потім робитимеш усе, що захочеш». У результаті юнаки та дівчата на кілька років відкладають реалізацію своїх задумів, до яких із тих чи інших причин більше не повертаються. Такий соціальний патерн губить багато ідей, веде хлопців з їхнього власного шляху, забирає в економіки країни творчу молоду енергію, з якої могло б народитися багато прекрасних проектів.
Безперечно, що навички та знання потрібні для підприємництва, але способи їх отримання у 21 столітті різноманітні. Наприклад, на платформах Coursera (англійською) та Prometheus (українською) кожен може взяти навчальний он-лайн курс на різні теми без відриву від своєї основної діяльності. Я була натхненна можливістю слухати лекції найкращих західних професорів на Coursera. А оскільки один із трендів сучасного світу це безперервна освіта, то підхід інвестиції кількох років після школи тільки в освіту не виправдовує себе для багатьох професій.

​

Як би ви охарактеризували сучасну вищу освіту в Україні?

​

На жаль, розрив між вищою освітою та реальними запитами роботодавців все більше зростає. Як результат, близько 40-50% випускників не працюють за спеціальністю. Щоб отримати хороших співробітників, компанії змушені створювати корпоративні університети та навчати молодих спеціалістів, які зовсім недавно 4-5 років відучилися у ВНЗ, але не мають уявлення про практичні аспекти роботи. Футурологи вважають, що у майбутньому програми освіти будуть індивідуальними та формуватимуться з урахуванням інтересів студента. Звісно, такі професії, як лікар, психолог, архітектор тощо завжди передбачатимуть здобуття багаторічної академічної освіти. А для інших навчання має відбуватися в ході практики чи паралельно із нею.

​

Ви хочете сказати, що сьогодні всі студенти мають навчатися та паралельно працювати?

​

Залежить від обраного фаху. Багато успішних людей обрали саме таку стратегію ще у студентські роки і після закінчення вузу вони не мали проблеми з працевлаштуванням. До мене часто приходять безробітні випускники на консультацію та скаржаться, що з порожнім резюме їх нікуди не беруть. Питання про роботу важливо ставити собі вже з перших курсів, проситись на безкоштовні стажування, у соціальні та волонтерські проекти, щоб мати підтвердження вказаним у резюме знанням та навичкам. Інакше це лише слова.
Якщо людина може застосовувати свої знання та вміння без завдання шкоди іншим людям, то я б рекомендувала студентам поєднувати навчання з роботою. Важливо, щоб і система вищої освіти стала гнучкішою і в українських студентів з'явилося право вибрати своє навантаження за кількістю предметів кожен семестр, як це практикується, наприклад, у Європі, США та Канаді.

​

Що ж колишньому школяру заважає обрати професію?

​

Стереотипи близького оточення, фокус на оцінках, незнання себе та сучасних професій. Якщо дитина після школи відразу не вступила до ВНЗ, батьки впадають у паніку, а оточення ставить тавро «невдаха». Ми поки що мало використовуємо практику західних країн – коли дитина після школи рік, два, три працює офіціантом або їздить світом, вивчаючи мови. Він дивиться на доросле життя, шукає своє місце в ньому і тільки після цього може ухвалити усвідомлене рішення.

​

Що робити людині, якщо її спеціальність втратила актуальність?

​

Футурологи вважають, що ми житимемо у майбутньому до 120 років і можемо змінити до п'яти сфер діяльності протягом життя. Важливо сприймати це як норму, а не трагедію. Деякі люди відганяють від себе таку думку, знаходяться у полоні стереотипів - "одна професія на все життя", "Мені вже пізно починати все спочатку". Але ті, хто наважився, успішно реалізуються у нових професіях і, як показує досвід, часто повертаються до реалізації своїх дитячих мрій.

​

Які можна дати поради батькам маленьких дітей?

​

65% школярів молодших класів працюватимуть за професіями, яких ще не існує. Відповідно думати в контексті професій безглуздо, як і ставити питання – ким ти будеш коли виростеш? По-перше, дитина вже є, вона існує. По-друге, найкраще до чого ми можемо готувати - це до зустрічі з невідомістю та вмінням робити вибір. Частіше ставити запитання дитині – що одягнути, що читати, чим займатися, а не вирішувати замість неї. Уважно спостерігати за його/її емоціями та інтересами, підтримувати ті заняття, які захоплюють.
Фокусуватися на всіх захопленнях, які розвивають праву півкулю та інтегрують роботу двох частин мозку – музика, творчість у широкому розумінні цього слова. Коли дитина бере участь у облаштуванні своєї кімнати, прикрашанні страви чи виборі свого одягу – це не менша частка творчості, ніж, наприклад, заняття малюванням. І пам'ятати, що ми, батьки, - завжди минуле по відношенню до дітей, важливо довіряти їхньому відчуттю майбутнього, дитина інтуїтивно відчуває і, я вірю, краще знає, що там буде затребуване. Тоді й роль нас батьків у тому, щоб з цікавістю спостерігати та підтримувати те, що їм цікаво.

​

У чому змінився сучасний підхід до профорієнтації?

​

Я переконана, що предметний підхід до профорієнтації застарів, він надто вузький, я маю на увазі роздуми - «якщо мені подобається математика, я маю бути математиком, а якщо географія – географом». Більш актуально дивитися на світ професій майбутнього з погляду проблем і завдань, які існують у людства, і розмірковувати над тим, які знання та навички потрібні для їх вирішення. Я впевнена, що ще більше посилитиметься запит на міждисциплінарність - інтеграцію різних сфер знань. Тому, будь ласка, не змушуйте своїх дітей вибирати, ким вони хочуть бути – «фізиками» чи «ліриками», технарями чи гуманітаріями. Такий поділ застарів. Багато сучасних професій дають можливість інтегрувати ці інтереси та навички.
Далі, через те, що термін життя професій скорочується, вони швидше народжуються і вмирають, та й саме поняття «професія» старіє як поняття, важливо не обмежувати себе цією рамкою. Найефективніше фокусуватися у тому, які саме заняття надихають дитини, викликають інтерес, де є власна мотивація. Щоб такі сфери проявилися, батькам важливо формувати розвиваюче середовище, в якому у дитини буде різноманітний соціальний досвід – можливість спробувати себе в дитячому та юнацькому віці у різних ролях: догляд за тваринами та молодшими дітьми, приготування їжі, творчість, підприємництво, спорт, IT - список можна продовжувати до безкінечності.

​

На чому потрібно ґрунтуватися при виборі професії?

​

Існує два ключові сектори, на перетині яких можна робити професійний вибір. Перший, знання самого себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх інтересів та здібностей, вміння відстежувати – від яких занять я отримую задоволення та енергію. Другий – зовнішній світ – ринок праці, сучасні тренди, професії, потреби людей. У світі є близько 50-70 тисяч професій. Середньостатистичний школяр знає близько 30, їх 15 шкільні предмети. Часто дитина відірвана від реального життя і мало розуміє себе, тому й вибір часто диктується натовпом, стереотипами та минулим. І як наслідок у нас надлишок економістів і юристів, а зараз і програмістів-початківців. У результаті гроші платників податків на безкоштовну освіту часто використовуються не за призначенням – щоб продовжити підлітковий вік та навчитися скачувати реферати.

​

Які професії розвиватимуться й у майбутньому?

​

Ми можемо про це активно міркувати, але не знаємо, напевно. Думаю, корисно іноді переглядати списки професій майбутнього, стежити за трендами та дослідженнями. Та й розуміти, за якими формулами утворюються професії. Перше, професія виникає тоді, як у суспільстві з'являється нова потреба. Наприклад, до нових професій ми можемо віднести PR-менеджера - на вітчизняному ринку вона з'явилася в 90-х, а однойменна спеціальність у ВНЗ набагато пізніше.
Другий шлях – відпочкування від традиційної професії спеціальностей, які стають окремими професіями. Наприклад, сьогодні кожен назве понад 10 дизайнерських професій – дизайнер шрифтів, комп'ютерних ігор, інтер'єру, ландшафтний дизайнер тощо. Думаю цей сектор перспективний, ми маємо в нашій країні ще дуже багато речей і простору зробити естетичними. І, нарешті, третя формула – професії на стику.

Можливо, саме за ними величезне майбутнє. Тут також є поле для кар'єрної творчості, оскільки можливо створювати свою власну професію з унікальним набором навичок та компетенцій.

​

Наскільки важливий творчий розвиток людини для пошуку себе в майбутніх професіях?

​

Якщо всі операції, які можна алгоритмізувати, виконуватимуть комп'ютери, роботи, то ми, люди, залишаємося конкурентнішими у створенні нового, у діях у непередбачених обставинах. Ось у це слід інвестувати зусилля і час, замість зазубрювання формул і дат. Все, що розвиває творче мислення та здібності – це гарна стратегія у підготовці до завтрашнього дня.


Інтерв'ю підготувала: Юлія Паламарчук

Джерело: журнал Колесо Жизни №10(112) 2017 г. «В потоке изменений. Драйвера адаптации»

Зв'яжіться з нами:

+38 067 493 83 14 (viber\telegram)

info@humantime.com.ua

  • alt.text.label.Facebook
  • alt.text.label.YouTube

@Профорієнтація в стилі коучінг

bottom of page